Період з 1997 року став по-справжньому поворотним у житті музею: в умовах трансформації технікуму у виш він набув нового статусу й сенсу - став Музеєм історії навчального закладу, простором осмислення шляху закладу освіти та людей до цього дотичних. За ініціативи ректора Українського фінансово-економічного інституту Петра Володимировича Мельника та першого проректора Юрія Івановича Ляшенка було ухвалено далекоглядне рішення про створення Музею історії навчального закладу. Це засвідчило глибоке розуміння того, що майбутнє неможливе без збереження пам’яті.
Директором призначено старшого викладача інституту Савінова Євгенія Олександровича, який очолював музей майже п’ятнадцять років. Завдяки його діяльності - системній, копіткій та відданій праці - музей утвердився як особливий осередок університетського життя.
Є. О. Савінов народився 01 лютого 1933 р., з відзнакою закінчив індустріальний технікум за фахом «технік-електрик» у м. Кам’янець-Подільський, потім - Київський політехнічний інститут за спеціальністю «гірничий інженер-електромеханік». Працював викладачем електротехнічних дисциплін в Ірпінському індустріальному технікумі, директором Республіканських курсів підвищення кваліфікації ІТП Міністерства місцевої промисловості, старшим викладачем кафедри безпеки життєдіяльності та охорони праці нашого навчального закладу. Мав 3 авторських свідоцтва на винаходи механізмів для торфових машин. Після завершення активної довготривалої трудової діяльності був частим гостем закладу освіти, учасником заходів, зустрічей з ветеранами, випускниками та студентами.
27 серпня 1998 року Музей історії навчального закладу прийняв перших відвідувачів. Його експозиції послідовно і цілісно відображали етапи розвитку закладу освіти: від далекого 1921 року до сторінок Великої Вітчизняної війни, історії Ірпінського індустріального технікуму, Українського фінансово-економічного інституту, Національної академії ДПС України та Національного університету ДПС України. У фондах музею налічувалося понад 750 експонатів, кожен з яких був частиною непересічного становлення і поступу.
Важливе місце в роботі музею займала екскурсійна діяльність. Він став обов’язковою зупинкою для абітурієнтів під час Днів відкритих дверей, учасників всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференцій, педагогічних читань, почесних гостей. Щороку музей відвідували понад 2000 осіб. Саме тут формувалося перше глибоке враження про навчальний заклад, відчуття належності до університетської спільноти. У музеї велися «Золота книга пошани НУДПС України» та «Книга відгуків почесних гостей» - символи авторитету закладу, щирих слів вдячності, пам’яті та визнання. Координацію роботи здійснювала Рада музею, до складу якої входили студенти, курсанти, викладачі, куратори груп і взводів, що ще раз підкреслювало: музей живе завдяки спільноті. У 2011 було створено клуб екскурсоводів. Його очолила студентка факультету економіки та оподаткування Оксана Мушинська. Це стало яскравим прикладом залучення студентської молоді до збереження й популяризації історії університету, передачі пам’яті від покоління до покоління.
Період 1997–2012 років - це час становлення музею як повноцінного літопису навчального закладу, простору пам’яті, діалогу і живої історії – насамперед історії людей, які присвятили себе її збереженню.
