Все почалося з паспортного контролю на вході до Американського дому. Далі – зустрічі з колегами (сподіваємося, маємо право так називати людей, які за час нашої практики у Київському бюро Радіо Свобода стали для нас не лише керівниками, а й друзями і порадниками у цій нелегкій, але цікавій справі – журналістиці). Обійми, фото на згадку, нагода поспостерігати за роботою журналістів у прямому ефірі, «познайомитися» з чоловічком, символічно зібраним із радіо.
На нас чекала VR зона із захопливими відео журналістів Радіо Свобода у форматі 360: спускалися до шахти та знайомилися із людьми, для яких це – звична справа, спостерігали за «Маршем захисників України» чи концертом гурту «Океан Ельзи» – кому що до смаку. Завдяки інтерактивним тестам, розробленим свободівцями, і порозважалися (дізналися, яка ми книга, чи достатньо добре володіємо сучасною українською мовою), і прокачали журналістську кмітливість (перевірили, наскільки добре орієнтуємося у державному «онлайн-магазині»: спробували «купити» товар чи послугу так, як це роблять чиновники за державні кошти). Принагідно переглянули фотовиставку «Донбас: Чорне Золото».
Потому – вітальні слова керівників меіакорпорації.
«Як і 65 років тому, так і зараз, наша місія залишається тією ж – доносити збалансовану інформацію до аудиторії. Ми працюємо там, де уряди не можуть створити умови для вільної преси. Поки це не сталося в тих країнах, де ми є, але ми віримо, що одного дня ми будемо непотрібні» – зауважила Дейзі Сінделар, віце-президент і головний редактор Радіо Свобода/Радіо вільна Європа.
Прем’єра фільму Руслана Тарасова і Дмитра Джулая «Підірвати Свободу» – розповідь про те, як журналісти Української редакції Радіо Свобода діставали інформацію з-за «залізної завіси» та вишукували правду, заховану між рядками у газетах СРСР, як вдалося раніше за офіційні московські ЗМІ повідомити про аварію на Чорнобильській АЕС і проголошення незалежності України.
Запрошуючи до перегляду стрічки про історію створення і діяльність Радіо Свобода, головний редактор Київського бюро Інна Кузнецова розповіла: «Для молодого покоління трохи незвичні деякі моменти з цього фільму, вони будуть видаватися дивними і смішними, але це велике щастя тих людей, які не знають, що таке несвобода преси». Пані Інна підкреслила: «65 років Радіо Свобода говорило, останні 8-9 років – не лише говорить, а й показує!»
Під час заходу відбувся виступ політичного оглядача Віталія Портникова та дискусія щодо місця та значення Радіо Свобода у медіаландшафті України, нових форматів, журналістики.

Кажуть, взяти інтерв'ю, коли співрозмовник не хоче спілкуватися, – вершина журналістської майстерності. А от зробити фото, коли спікер тікає, – складніше в стонадцять разів. Перевірено сьогодні! Щасливчики-студенти спеціальності "журналістика" знають не лише, як це зробити, а й про те, що популярний телеведучий Майкл Щур організовуватиме курси для охочих повчитися якісній журналістиці. В рамках зустрічі "11 кроків до майбутнього разом із успішними українцями" мали нагоду розпитати Майкла Щура про його шлях до успіху, втому від "серйозної журналістики", про те, чому і де люди шукають натхнення і який він – ідеальний інформаційний простір.
Починаємо новий яскравий рік творчо і яскраво!

Наші студенти не вгамовуються навіть влітку. Коли сонячні дні надихають і не потрібно поспішати на пари, найкраще шукати ексклюзивну інформацію, яка зовсім скоро перевтілиться у яскраву фестивальну газету. І тут не стають на заваді й кілька десятків чи то пак сотень кілометрів, щоб завітати до столиці чи навідатися до університету.
Приміром, Viktoria Dubrovska поспілкувалася із амбасадором проекту «U-Report» Ростиславом Корсуном та вивідувала книжкові новини університету.
Александра Король дізнавалася, яким був шлях до успіху співачки Alyosha під час зустрічі в рамках проекту «11 кроків до майбутнього разом з успішними українцями». А також відвідала "Музей" виборчого трешу".
Владислав Орєхов розмірковував про призначення поетичного слова та дізнавався секрет довголіття Василя Шаройка.
Alina Pavlovskaya інтерв’ювала корінну луганчанку, яка знайшла своє покликання у столиці.
А як проходить ваш серпень? 🙂

Два дні семінару позаду. Окрім теоретичних знань, застосовували журналістські "що?", "де?", "як?" на практиці. Тож таємниці Бучанського парку дослідили, квест з орієнтування на місцевості пройшли, інтелектуальні здібності в шаховій партії застосували.
Сертифікати учасників семінару підтверджують, що знаємо про:
☑️уникнення мови ворожнечі;
☑️маніпулювання, медіацію та пропаганду;
☑️ вимоги до статті, репортажу, інтерв'ю на військову тематику;
☑️журналістику і приватне життя;
☑️ пошук та перевірку джерел під час збройного конфлікту;
☑️ вимоги до висвітлення збройних конфліктів, юридичні та етичні обмеження.
☑️ коли потрібні лонгріди.