10 квітня 2026 року у ННІ права за ініціативи професора кафедри, д.ю.н., професора Вікторії Миколаєць відбулась гостьова лекція для здобувачів вищої освіти за участю іноземного лектора – доктора юридичних наук Адама Якушевича (кафедра міжнародного та конституційного права, факультет права та економіки, Університет імені Казимира Великого, м. Бидгощ, Польща). Захід об’єднав студентів трьох закладів вищої освіти, створивши спільний академічний простір для обговорення актуальних питань прав людини.

Лекція вийшла далеко за межі суто юридичного аналізу та стала глибокою міждисциплінарною розмовою про фундаментальні цінності сучасної цивілізації – свободу, гідність і відповідальність. Спікер запропонував слухачам подивитися на права людини крізь призму філософії, антропології та політичного дискурсу.

У центрі обговорення опинилося питання: чи є права людини універсальною та незаперечною цінністю, чи вони дедалі частіше стають інструментом політичних маніпуляцій. На прикладі сучасних публічних дебатів лектор продемонстрував, як аргумент «прав людини» використовується у суперечливих ситуаціях, іноді набуваючи іронічних або навіть парадоксальних форм.

Особливу увагу було приділено необхідності критичного осмислення власних цінностей і рішень. У цьому контексті пролунали відомі філософські ідеї, зокрема теза про те, що «недосліджене життя не варте того, щоб його прожити», а також біблійний вислів про повторюваність явищ у світі, що підкреслює актуальність вічних питань.

Під час лекції було розкрито три виміри реальності – об’єктивний, суб’єктивний та інтерсуб’єктивний – через які формується наше розуміння прав і свобод. Значна частина виступу була присвячена концепції людської гідності як основи прав людини. Лектор звернувся до положень Загальної декларації прав людини (1948 року) та конституційних традицій європейських держав, наголошуючи на невід’ємності та недоторканності гідності особи.

Адам Якушевич представив різні підходи до розуміння гідності – від природно-правової концепції, що розглядає людину як єдність тіла і духу, до суб’єктивістських теорій, які акцентують на пріоритеті духовного над тілесним. У цьому контексті було окреслено й сучасні виклики: заперечення природного права, зміщення акцентів у бік індивідуальної автономії та прагнення забезпечити людині доступ до всього, що є технічно можливим.

Лекція викликала жвавий інтерес серед учасників та стала платформою для дискусії про межі свободи, відповідальність держави і суспільства, а також про те, якими мають бути ціннісні орієнтири у світі, що стрімко змінюється.

Захід підтвердив важливість міжкультурного та міждисциплінарного діалогу у сфері прав людини та став значною подією для університетської спільноти та сприяв кращому розумінню проблематики прав людини.