Музей історії університету сьогодні - це місце живої пам’яті, людських історій і щирої єдності навколо найвищої цінності - України та її захисників.
Саме тут формується Книга пам’яті Героїв - студентів, випускників, викладачів і працівників університету, які стали на захист держави. Тут збираються світлини, документи, спогади, особисті історії. Сюди приходять родини полеглих воїнів, їхні друзі, однокурсники, побратими. Приходять, аби розповісти про своїх - найдорожчих, незабутніх, справжніх. Сюди приводять гостей вишу, міжнародні делегації, партнерів. І дуже часто люди, перебуваючи в університеті у справах, знаходять час, аби побачити експозицію та Книгу пам’яті - як свідчення того, якою ціною виборюється право України на життя і майбутнє.
Так було і цього разу: у день урочистої події, коли в Державному податковому університеті студенти та викладачі склали присягу добровольця і долучилися до лав добровольчих формувань територіальних громад Ірпеня та Бучі. Представниця Сил територіальної оборони та добровольчих формувань Валентина Володимирівна Железко разом із волонтерками з Києва відвідала музей, аби переглянути Книгу пам’яті, де назавжди вписане ім’я її «синочка», як вона з теплом називає друга своїх дітей - Романа Кожем’яки. Вона ділилася щемними спогадами про юнака, який виріс на її очах, став рідним і назавжди залишився у серці.
У такі моменти особливо гостро усвідомлюєш: боротьба за Україну - це не абстрактна історія. Вона має імена, обличчя, голоси, родини, долі.
Студенти, випускники, співробітники Державного податкового університету сьогодні серед тих, хто тримає оборону країни, рятує життя, волонтерить, навчає, допомагає, підтримує. Їхня гідність, мужність і відданість Україні стали продовженням тих цінностей, які формувалися в університетській спільноті роками.
І поки в музеї звучать спогади про Героїв, поки до Книги пам’яті приходять люди зі словами любові й вдячності, доти живе пам’ять. Доти живе Україна.
