13-14 листопада 2024 року професор кафедри обліку та консалтингу Державного податкового університету – Метелиця Володимир Михайлович взяв участь у 190-му семінарі Європейської асоціації аграрних економістів (EAAE) на тему: «Фінансування сталого та стійкого переходу в агропродовольчих системах» (Вагенінгенський університет і дослідницький центр (WUR), м. Вагенінген, Нідерланди).

Семінар охопив концептуальні підходи та емпіричні дослідження, які стосуються потенціалу та викликів у фінансуванні сталого та стійкого розвитку агропродовольчих систем. На семінарі були висвітлені такі теми:

• Фінансові інструменти для сталого розвитку.
• Оцінка ESG-показників (екологічних, соціальних та управлінських) і ризиків для прийняття фінансових та страхових рішень.
• Інвестиційні кредити для аграрного сектору.
• Альтернативні джерела фінансування для переходу сільського господарства до стійкого розвитку.
• Роль банків, інвесторів та страховиків у сталому та стійкому розвитку.
• Захист біорізноманіття за допомогою фінансових інструментів.
• Зелені облігації та облігації, пов’язані зі сталим розвитком.
• Вплив ESG-показників на фінансування агробізнесу.

У роботі семінару прийняли участь наукові співробітники Університетського коледжу Лондона; представники DG Agri, Європейська Комісія; менеджери Агентства підприємництва Нідерландів (RVO), представники директорату з урядових зв’язків, Cargill; спеціалісти із досліджень продовольчих систем, Rabobank; керівництво із питань сталого розвитку, банк Cajamar, Іспанія; менеджери Achmea Agro та Hagelunie.

Володимир Метелиця виступив із презентацією на тему: «Переваги українських агробізнесів щодо розкриття інформації про сталість». Було представлено результати дослідження, яке виконується спільно з Лейбніц-Інститутом аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО, ФРН) та Шведським університетом сільськогосподарських наук (SLU, Швеція) в рамках програми MSCA4Ukraine.

У презентації розглянуто вплив війни на аграрний сектор України та роль звітності зі сталого розвитку як інструменту залучення фінансування для відновлення та розвитку сільського господарства. Особливу увагу приділено готовності аграрних підприємств до залучення зелених кредитів через розкриття екологічних показників у звітах ESG. Використано теорію корисності для аналізу таких рішень, а також застосовано моделі прийняття рішень, зокрема, модель змішаного логіту. У дослідженні представлені результати другого етапу пілотного опитування, яке вивчало готовність агробізнесів до впровадження ESG звітності для залучення міжнародного фінансування з метою реконструкції та зеленої модернізації.