У Державному податковому університеті відбувся показ документального фільму «Історія бойового прапора блокпоста «Жираф», присвяченого захисникам Ірпеня, які в лютому-березні 2022 року тримали оборону міста на одному з ключових рубежів.
Подія зібрала студентів, викладачів, працівників університету, захисників Ірпеня, які боронили блокпост «Жираф», родини полеглих воїнів, а також авторів і героїв стрічки.
Показ приурочили до дня народження командира блокпоста «Жираф» Олександра Ткаченка з позивним «Сєвас» — одного з організаторів оборони Ірпеня в перші тижні повномасштабного вторгнення. У фільмі відтворено історію бойового прапора, який місцеві добровольці власноруч переробили й підняли на позиції. Згодом цей стяг став символом спротиву, стійкості та незламності захисників міста.
Документальну стрічку створено медіа «Погляд» у співпраці із захисниками Ірпеня та їхніми родинами. Фільм фіксує спогади оборонців, свідчення рідних, події перших тижнів великої війни та шлях бойового прапора від позиції на блокпості до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Особливої ваги цій роботі надає те, що чимало воїнів, зафіксованих у стрічці, уже загинули, захищаючи Україну.
Під час зустрічі в університеті були присутні ті, про кого йдеться у фільмі: захисники Ірпеня, які тримали рубіж на «Жирафі», дружини та рідні полеглих Героїв, а також творча команда проєкту. Саме ця присутність надала показу особливої емоційної сили, адже йшлося не лише про історичний артефакт, а про долі людей, для яких той прапор є частиною особистої пам’яті.
Після перегляду до слова запросили одного із захисників блокпоста. Він наголосив, що для оборонців цей прапор має особливе значення, а сам фільм створено передусім заради пам’яті про побратимів, які загинули, захищаючи Україну, і заради збереження правдивої історії про події оборони Ірпеня. У залі також прозвучали слова вдячності від рідних полеглих захисників, які підкреслили, що їхні чоловіки воювали не лише за свої родини чи рідну землю, а за всіх українців.
Співавторка сценарію фільму, журналістка й ведуча Марія Марчук зазначила, що ця робота стала для неї особисто дуже хвилюючою. За її словами, стрічка народилася з внутрішньої потреби зробити щось важливе для збереження пам’яті про тих, хто боронив Ірпінь, а також для підтримки родин загиблих захисників. Вона закликала з більшою увагою і вдячністю ставитися до воїнів, які продовжують боронити Україну, та пам’ятати про тих, хто вже не повернеться.
Під час обговорення учасники заходу неодноразово наголошували, що фільм виходить далеко за межі історії одного прапора. Це розповідь про людей, про втрати, про силу згуртованості та лідерства, про оборону Ірпеня, яка стала частиною великої історії спротиву Київщини. Присутні говорили і про те, що для багатьох мешканців громади ця історія є дуже близькою, адже вона пов’язана не з абстрактним фронтом, а з конкретним місцем, яке вони знають, пам’ятають і з яким пов’язують власні спогади про початок повномасштабної війни.
Директор музею історії університету Ольга Підлісна нагадала, що в музейному просторі ДПУ вже зберігаються свідчення цієї доби, зокрема прапори та артефакти, пов’язані з подіями оборони регіону. Вона запросила студентів і працівників університету відвідати експозицію, присвячену сучасній історії спротиву.
Своїми враженнями після перегляду поділилися також викладачі та студенти. У виступах звучали слова вдячності авторам ідеї, творчій команді та захисникам, а також думка про те, що такі фільми мають велике освітнє значення для молоді. Один зі студентських відгуків особливо точно передав атмосферу події: бойовий прапор було названо частинкою надії на те, що Україна вистоїть, а перемога обов’язково буде.
Окремо учасники обговорення підкреслювали, що документування подібних історій є вкрай важливим. Саме через такі свідчення, імена, факти, людські голоси й емоції формується жива пам’ять про сучасну війну.
