26 березня в Державному податковому університеті відбулася VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Митрополит Петро Могила: маловідомі сторінки життя». Науковий захід зібрав відомих українських і зарубіжних науковців, освітян, громадських діячів, краєзнавців, представників духовенства, музейної та бібліотечної спільноти.
Конференція, яка вже має свою сталу традицію, стала майданчиком для фахової розмови про духовну, освітню, культурну та суспільну спадщину митрополита Петра Могили — постаті, чия діяльність і сьогодні залишається важливою для осмислення української історії, державотворення та розвитку національної освіти.
Співорганізаторами заходу виступили Державний податковий університет, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київська православна богословська академія імені святителя Петра Могили, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут козацтва Інституту історії України НАН України, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Відділ культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради, Музей історії та культури «Уваровський дім», а також міжнародні партнери з Республіки Молдова та Румунії.
У межах урочистого відкриття конференції до учасників звернулися представники наукової та духовної спільноти. Зокрема, вітальні слова виголосили проректор з наукової роботи Державного податкового університету Василь Луцик, протоієрей Віталій Клос — доктор наук із богослів’я, проректор з наукової роботи Київської православної богословської академії, а також Михайло Журба — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії та археології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
У своїх виступах спікери акцентували, що постать Петра Могили — це не лише частина історичного наративу, а цілісна система цінностей, у якій поєднуються віра, освіта і мова як основи культури, держави й суспільного розвитку. Саме ці смислові акценти задали тон подальшій роботі конференції.
Говорили про те, що Петро Могила був не просто церковним діячем чи реформатором, а одним із тих діячів, які формували духовний каркас української нації. Його спадщина розглядалася як приклад поєднання глибокої віри, інтелектуальної дисципліни, просвітницької місії та відповідальності за майбутнє суспільства.
Окрему увагу учасники приділили ідеї про те, що правдива віра не суперечить розуму, а навпаки — потребує вихованого, освіченого мислення. У цьому контексті постать Петра Могили постає як символ духовного оновлення, розвитку освіти, упорядкування церковного й суспільного життя, а також утвердження культури знання як опори державності.
Під час виступів також наголошувалося, що освіта в могилянській традиції — це не просто передача знань, а формування внутрішньої дисципліни, відповідальності, культури мислення й громадянської зрілості. Саме тому і сьогодні ідеї Петра Могили актуально звучать у контексті сучасних українських викликів, коли держава тримається не лише на силі, а й на якості освіти, цінностях і суспільній згуртованості.
Учасники конференції підкреслили, що мова, культура і духовність у спадщині Петра Могили є взаємопов’язаними категоріями. Вони формують історичну пам’ять, зберігають тяглість поколінь і допомагають суспільству залишатися цілісним навіть у найскладніші історичні періоди.
У межах пленарного засідання було представлено низку доповідей, присвячених життєвому шляху митрополита, його культурно-просвітницькій спадщині, ролі в розвитку православної думки, книгодрукування, освіти, церковної реформи, краєзнавчих досліджень та збереження історичної пам’яті. Серед тем, винесених на обговорення, — постать Петра Могили в румунській культурі, його роль у розвитку духовного туризму Київщини, взаємодія з козацьким середовищем, а також місце могилянської спадщини у сучасному соціокультурному просторі України та Європи.
Окремої уваги заслуговує широка географія та представництво учасників. До обговорення долучилися науковці з українських університетів і наукових установ, представники Національної академії наук України, духовенство, краєзнавці, музейники, бібліотекарі, а також дослідники з Молдови, Румунії, Болгарії та Великої Британії.
Проведення такої конференції на базі Державного податкового університету вкотре засвідчило відкритість університету до міждисциплінарного діалогу, збереження національної пам’яті, розвитку гуманітарної науки та підтримки інтелектуальних ініціатив, які формують сучасний український культурний простір.
