У межах стратегічної панелі «Митна система України сьогодні: ключові виклики та вектори розвитку» завідувач кафедри адміністративного права, процесу та митної безпеки Державного податкового університету, кандидат юридичних наук Олександр Курінський представив доповідь на тему «Модель підготовки кадрів для митних органів: від формальної освіти до функціональної спроможності».
Під час виступу було акцентовано увагу на тому, що питання кадрового забезпечення традиційно залишається поза фокусом реформ митної системи, хоча саме якість підготовки персоналу значною мірою визначає ефективність діяльності митних органів.
Було зазначено, що сьогодні наявність диплома за спеціальністю, пов’язаною з митною справою, сама по собі не гарантує готовності випускника до виконання завдань у системі митних органів. Причина полягає не у рівні підготовки здобувачів освіти чи якості роботи закладів вищої освіти, а в особливостях існуючої моделі кадрового забезпечення митної служби.
У доповіді звернуто увагу на те, що чинним законодавством передбачено дві базові моделі підготовки кадрів для митних органів: підготовку на базі спеціалізованих навчальних закладів у системі Державної митної служби України та підготовку у закладах вищої освіти за окремими напрямами за державним замовленням. Водночас перша модель фактично не реалізована, а друга не виконує повною мірою функції інструменту кадрової політики через відсутність належного зв’язку з реальними потребами митної служби.
Окремо було наголошено, що підготовка кадрів, конкурсний відбір на службу та подальша професійна діяльність сьогодні існують як відокремлені процеси. Університет здійснює підготовку фахівців, держава проводить конкурсні процедури, а митні органи змушені забезпечувати значну частину професійного навчання вже після призначення працівника на посаду. У результаті професійна спроможність формується не завдяки системі, а часто всупереч її недолікам.
Під час доповіді було підкреслено, що сучасна митниця потребує фахівців нового типу, здатних працювати з електронними системами та цифровими процедурами, застосовувати інструменти управління ризиками, здійснювати контроль митної вартості та класифікації товарів, ефективно взаємодіяти з бізнесом і міжнародними партнерами. Такий працівник є не просто виконавцем встановлених процедур, а функціональним фахівцем у складній правовій та цифровій системі.
Доповідач висловив позицію, що існуюча модель підготовки кадрів не може бути вдосконалена окремими точковими змінами та потребує системного переосмислення. Зокрема, було висловлено думку про доцільність врегулювання питань кадрового забезпечення митних органів у процесі розроблення нового Митного кодексу України.
Як один із можливих шляхів вирішення проблеми було представлено розроблений Державним податковим університетом експериментальний проєкт, підготовлений у формі проєкту постанови Кабінету Міністрів України. Його метою є формування емпіричної основи для подальшого вдосконалення законодавства у сфері підготовки кадрів для митних органів.
Запропонована модель передбачає створення єдиної системи, яка об’єднує освіту, професійну підготовку та службу, зокрема:
- підготовку фахівців під конкретні потреби митної служби;
- використання цільового державного замовлення як інструменту кадрової політики;
- ранню інтеграцію здобувачів освіти з потенційним роботодавцем;
- системну післядипломну підготовку та підвищення кваліфікації;
- науково-аналітичний супровід діяльності митних органів.
Фактично йдеться про створення замкненого циклу кадрового забезпечення: «підготовка — відбір — служба — професійний розвиток — аналітична спроможність».
Окрему увагу було приділено необхідності формування у майбутніх працівників митних органів не лише професійних компетентностей, а й високих стандартів доброчесності, відповідальності та готовності до етичних викликів публічної служби.
Підсумовуючи виступ, Олександр Курінський наголосив, що питання підготовки кадрів для митних органів є не лише освітнім питанням, а й питанням інституційної спроможності держави. Від того, кого і як готують сьогодні, значною мірою залежить, якою буде митниця майбутнього — ефективною, сервісною, доброчесною та здатною відповідати викликам європейської інтеграції. У цьому контексті запропонований експериментальний проєкт розглядається не лише як освітня ініціатива, а як елемент інституційної реформи митної системи України, спрямований на формування нової генерації фахівців для митної служби.
