У м. Ясси (Румунія) 9 – 10 липня 2025 р. відбулась Міжнародна науково-практична конференція, яка була проведена в Університеті Александра Йоана Кузу.

З вітальним словом до учасників конференції звернулася Ніколета Лаура Попа, проректор Університету імені Александру Йоана Кузу. Вона зазначила, що штучний інтелект присутній у всіх аспектах нашого життя, його важливість як інструменту для кращого функціонування ринку ЄС є реальністю, яка сама собою зрозуміла. Продовжуючи лінію інноваційного регулювання та піонерських правил із глобальним впливом, ухвалення Закону ЄС про штучний інтелект покликане вплинути на всі моделі економічної інтеграції, змінюючи перспективу на теми, які раніше розглядалися під час дебатів серії конференцій EUFIRE. Поки регламент ЄС щодо штучного інтелекту очікує набуття чинності, науковцям і дослідникам пропонується внести свій найцінніший внесок у дослідження поточного стану використання штучного інтелекту як ефективного та безпечного інструменту, запровадивши найпродуктивніший аналіз для продуктивної дискусії та широкого поширення результатів своїх досліджень. Різноманітність думок в академічних колах, від тих, що штучний інтелект виступає як найбільший правовий проект ЄС, до євроскептичного погляду, зосередженого на загрозах, які ще не повністю помічені, конференція надає можливість для продуктивної презентації та поглибленого дослідження цієї теми, що дуже швидко розвивається.

Ключовими спікерами на секційному засіданні були Пасквале Пістон, професор Жана Моне та керівник центру Європейського податкового права та політики (м. Відень) та Мартін Гелтер, професор права Фордхемського університету (м. Нью-Йорк).

Серед спікерів, які виступили на секційних засіданнях конференції — професори Загреба, Сучави, Цюріха, Кишинева, Бухареста та. Всього учасниками конференції стали представники 9 країн.

Державний податковий університет представила професор Надія Давиденко. У своєму виступі вона представила результати аналізурозвитку технологій штучного інтелекту в управлінні зеленими фінансами на прикладі країн-членів ЄС та налагодження стратегічного співробітництва з Україною в контексті зелених фінансів.

Під час доповіді було зазначено, що найбільш ефективним методом зеленого інвестування в країнах-членах ЄС є випуск зелених облігацій, вартість яких значно зросла за досліджуваний період. Основними напрямами зеленого інвестування є альтернативні джерела енергії, які стали більш актуальними у зв'язку з накладанням санкцій на Росію та відмовою від російських енергоносіїв.

Мова йшла про роль штучного інтелекту в контексті зелених фінансів у країнах-членах ЄС та доповідачка відмітила, що ці технології дозволяють країнам-членам ЄС розробляти більш ефективний інвестиційний портфель, враховуючи ключові ризики та майбутні тенденції. Було розглянуто розвиток зелених фінансів в Україні та визначено значний потенціал країни у сфері альтернативної енергетики.